Іншомовна словоманія чи необхідність?

      Мерчендайзер, промоутер, прокурист, тролінг, сейлзмен, франчейзі… Чому ж наші люди прагнуть вживати такі незрозумілі запозичення ? Як ставитися до того, що іноземні слова нерідко витісняють із уживання  українські?

    Група учнів Тернопільської спеціалізованої школи І-ІІІст. №7

з поглибленим вивченням іноземних мов

зацікавилася цією проблемою.

У школі було створено

мовознавчу дослідницьку лабораторію,

 у котру ввійшло 15 небайдужих до проблем мови старшокласників.

 Вони працювали над проектом

 «Назви бізнесових професій

 на сучасному етапі розвитку української мови»

 (керівник учитель української мови та літератури Козак Ольга Богданівна), поставили перед собою мету

 зібрати запозичені назви сучасних бізнесових професій

 та пояснення  їх значень,

 знайти та популяризувати їх українські відповідники.

 Кінцевим результатом роботи є

«Словник назв бізнесових професій»,

що містить 70 слів.

Такий словник може стати у пригоді старшокласникам,

 абітурієнтам, студентам,

 тим, хто знаходиться у пошуку роботи,

стоїть перед вибором майбутньої професії.

    Суспільство диктує використання цих слів. І хоч дуже часто замислуваті терміни мають українські відповідники ( менеджер – керуючий; агент – представник; брокер – посередник; дистриб’ютор – розповсюджувач; індент-агент – представник зі збуту; казначей – скриняр, ховач; клерк – писар; куратор – оберігач; маркетолог – ринкознавець; мерчендайзер – товарознавець; референт – діловод, радник; ріелтор – майновик; спічрайтер – укладач промов; супервайзер – наглядач, спостерігач), проте кількість запозичених термінів стрімко зростає у нашій мові.

   Юними дослідниками вивчено причини великої кількості запозичень серед назв бізнесових професій. Їх є кілька: данина моді, розвиток економічних зв'язків, вплив стилю американського життя, досягнення англомовних країн у бізнесі, пожвавлення культурних зв'язків, престиж англійської мови, вживання англіцизмів для демонстрації освіченості або неординарності. Іноді запозичене слово просто не можна замінити іншим, іншомовна бізнесова лексика часто є незамінним засобом лаконічної й точної передачі суті професії.  Як бачимо, зіштовхуються дві протилежності: з одного боку - насичення мови іноземними словами, з іншого боку - заперечення їх, прагнення вжити тільки власнеукраїнське слово. Саме тому проблема засвоєння іншомовної лексики завжди важлива й актуальна, адже  жива мова - явище динамічне, що постійно розвивається, а засвоєння іншомовних слів є необхідним і неминучим для розвитку української мови процесом.

   Можливо, необхідні якісь заборонні міри, що не дозволяють, скажімо, журналістові або телеведучому вживати іншомовне слово, якщо є відповідне українське? Розмова про  іноземні слова - погано це чи добре? - може тривати нескінченно. Але безсумнівно одне: залучення іноземних слів цілком закономірне, проте не потрібно зловживати ним. І тому ні вчені-лінгвісти, ні журналісти й письменники, ні ми, учні, не повинні сидіти склавши руки,  спостерігаючи, як засмічується запозиченими словами українська мова. Кожен із нас творець рідної мови на сучасному етапі, кожен голосує : «за» чи «проти», вживаючи запозичене слово чи українське. Потрібна  кропітка праця кожного, що спрямована на розвиток культури мовлення,   мовного смаку. А це головна умова правильного й доречного використання мовних засобів як чужих, запозичених, так і своїх, власнеукраїнських.

                                                                          Учні ТСШ №7, члени дослідницьких лабораторій

 «Журналісти» та «Дослідники-мовознавці»

                                                                                Козак Христина (10-А клас),

                                                                          Кузь Валентина(11-Бклас)